МОРСЬКІ МАРНОВІРСТВА І ПРИКМЕТИ

Зі словника М.А. Каланова

 

Вважалось, що під час штилю, щоб викликати вітер, потрібно дряпати щоглу ножем, причому з тієї сторони, з якої потрібен вітер.

Усім із дитинства відомо, що вказувати пальцем на що-небудь не тільки означає показувати свою невихованість, але і є дурним тоном і некрасивим вчинком. Особливо дурна прикмета показувати пальцем на небо - це може розгнівати богів і принести шторм або штиль. І в кожному порту всі знають, що вказувати пальцем на судно, що виходить із нього, значить приречити його на загибель.

Якщо на морі був штиль, то щоб з'явився вітер і вітрила наповнилися вітром, їх обливали водою.

Здавалося б, підкова - сугубо сухопутний талісман. Проте і у морі вона має велике значення. Якщо підкову прибити до щогли, на двері каюти або під палубою, то "пані Удача" обов'язково допоможе вашому судну. Саме тому на щоглі флагманського фрегата знаменитого адмірала Нельсона теж була прибита підкова. Причому треба зауважити, що підкову вішають у різний спосіб. Росіяни - кінцями униз. Багато націй прибивають кінцями догори, вважається, що тоді удача не втече (не виллється). А можна її повісити й у середньому положенні, тоді вона буде символізувати букву "С" - першу букву в імені Христа (Christ).

Древні мореплавці Індонезії уявляли противний вітер у вигляді розгніваної жінки-бурі. Кращий спосіб позбутися її козней... роздягнутись всім морякам догола. І тоді зніяковіла "вітряна дама" обов'язково звертала убік.

Майже на всіх морях суворо дотримувались одного й того ж табу - свистіти в морі не можна. Від цього може змінитися вітер або початися шторм. У багатьох народів свист взагалі вважається гріхом. Він дратує і гнівить морських богів. У християн нелюбов до свисту пов'язана з переказом, по якому одна легковажна жінка насвистувала, спостерігаючи, як коваль виготовляв цвяхи, котрими пізніше були прибиті до хреста руки і ноги Ісуса Христа. Сучасні моряки знають і іншу прикмету - "не свисти - грошей не буде".

Кульчик у правому вусі оберігає від ревматизму й ослаблення зору. Великий золотий кульчик носили моряки, які проходили повз мис Горн.

Татуювання - нанесення на тіло малюнків за допомогою вколювання під шкіру фарби. У такий спосіб моряки ще з давніх давен намагалися здобути прихильність у морських богів і благополучно повернутися на Батьківщину. Удачу приносили такі зображення - море (символ надії), чорна кішка, чотирипелюстковий конюшиний лист, підкова й інші символи. У багатьох моряків поширеним було і таке татуювання - зображення зірки між вказівним і великим пальцями руки. Частіше усього на тіло наносились релігійні символи, у християн - розп'яття. Цим переслідувалася ціль одержати заступництво богів, а також у випадку загибелі моряка по цих татуюваннях можна було визначити, якої віри небіжчик, а значить і по яких звичаях його ховати. Хитрі матроси робили на спині татуювання розп'яття, наївно вважаючи, що у випадку покарання за якийсь проступок боцман не буде бити "дванадцятихвостою кішкою" по хресті - символу віри.

Існує повірря, що морські чайки - це хранителі душ людей, що загинули при аваріях кораблів. Жалібний лемент чайок - це прохання покійних поховати їх за християнським звичаєм - у землі.

Сьогодні шторм є самим небезпечним природним явищем для життя моряка і його судна. У древні часи китайці, щоб уберегти себе в шторм, придумали робити з паперу кораблики і пускати їх по бурхливих хвилях. Вони сподівалися, що люті духи моря накинуться на іграшки, а їхні джонки - оминуть. Їхні сусіди, японці, в таких випадках приносили в жертву бурі заздалегідь припасену руду кішку. Моряки Середземномор'я виливали за борт стакан вина, а ескімоси - стакан прісної води.